Стовп придністровського держбюджету - Молдавський металургійний завод - здійснює всю свою експортну діяльність через Молдову , адже придністровські митні штампи нічого не варті в світі глобальної торгівлі .

Навіть ім'я заводу підкреслює його зв'язок з Молдовою , колишньою радянською республікою з населенням в 3,5 мільйона чоловік.

Тут теж не обійшлося без Росії , яка з 1992 р. активно підтримує придністровський сепаратизм . Серед останніх подій в цьому напрямку - рішення парламенту Придністровської Молдавської Республіки в грудні 2013 про застосування на території квазідержави російського федерального законодавства і нинішнє березневе звернення до Державної думи Росії з проханням розробити законопроект про прийняття ПМР до складу Російської Федерації .

Місто Рибниця , де базується Молдавський металургійний завод , є домом для 10 відсотків півмільйонного придністровського населення , третина якого складають етнічні росіяни .

ММЗ - третій найбільший платник податків у квазідержави . Найбільшими клієнтами заводу є Європейський Союз , який купує 36,9 % його продукції , і Росія , на частку якої припадає 14 %. Незважаючи на претензії Придністров'я на власну незалежність , металургійний завод все одно змушений використовувати торговельні зв'язки Молдови з ЄС , щоб отримувати свою експортну виручку .

" Весь експорт Молдавського металургійного заводу здійснюється через молдавську митну службу , інакше він просто не може нічого експортувати" , - пояснює Олександру Фала , економічний аналітик експертного центру Expert- Grup в Кишиневі. Вся придністровська економіка дуже істотно залежить від попиту з боку ЄС і Молдови.

І хоча всі митні збори сплачуються в молдавський бюджет , завод все одно платить податки в бюджет Придністров'я - в 2012 р. цей показник склав 10 мільйонів доларів. ММЗ здатний виробляти до 1 мільйона тонн прокату на рік - це в шість разів менше , ніж , наприклад , виробляє " Арселор Міттал Кривий Ріг".

Хоча придністровська компанія, що належить російському мільярдерові Алішеру Усманову , не працює на свою повну потужність. У 2011 р. тільки 307 тисяч тонн прокату вийшли зі стін заводу. Більш того , минулого року завод простоював аж до серпня через істотне підвищення тарифів на газ , яке він не міг витримати . Але прес -секретар ММЗ Поліна Голубєва повідомила , що зараз завод працює " у нормальному режимі - наскільки це можливо".

Більшість інформації про стан бізнесу в Придністров'ї ховається , особливо якщо вона свідчить про проблеми місцевої економіки.
"Все що ми маємо - це офіційна інформація від придністровського міністерства економіки" , - говорить Фала .

За даними міністерства , металургійне виробництво в Придністров'ї за чотири місяці поточного року склало 74800000 доларів , левова частка цього показника припадає на ММЗ . У минулому році за цей період було вироблено металургійної продукції приблизно на 744 тисячі доларів , що більш адекватно зіставляти з річною зарплатою футболіста української прем'єр -ліги , ніж з обсягами роботи ключової галузі економіки цілої країни.

Три основних фактори допомагають економіці невизнаної держави виживати. З внутрішнім валовим продуктом у розмірі всього лише 1 мільярд доларів Придністров'ї потребує прямої фінансової підтримки з боку Росії і м'якому ставленні з боку Молдови - і перше , і друге воно отримує. Контрабанда також забезпечує додаткові фінансові потоки в Придністров'ї.

Прем'єр -міністр Молдови Юріє Лянке (ліворуч) і президент ПМР Євген Шевчук під час зустрічі в Тирасполі у вересні 2013 -го Фото: president.gospmr.ru

" Молдова намагається реінтегрувати Придністров'я , пропонуючи цілий ряд стимулюючих переваг - наприклад , низькі податки" , - розповідає Фала з Expert- Grup .

Молдова і Грузія планують підписати ключове для своєї подальшої долі угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС 27 червня, що стане додатковим поштовхом для Придністров'я переосмислити свою політику і свій ? ? Статус. В іншому випадку , йому буде дуже важко боротися за щось в економічному плані.

Донецьк , Луганськ і Крим теж повинні замислитися.

Міжнародне співтовариство вважає їх частинами України , і тому глобальні ринки будуть приймати їх продукцію тільки в тому випадку , якщо вона буде мати на собі штампи від української митниці. Крім того , ніхто не може гарантувати , що український уряд буде застосовувати такі ж м'які міри щодо квазідержавних утворень , як це робить Молдова щодо Придністров'я .

Не дивно , що найбагатша людина України - Рінат Ахметов , власник конгломерату System Capital Management - 19 травня закликав працівників своїх заводів на Донбасі вийти на страйк , а вже 21 травня зробив ще більш сильне заяву, що засуджує сепаратизм . Він також сказав , що буде платити податки тільки в український бюджет , а не в бюджети самопроголошених народних республік в Донецьку і Луганську. Ахметов чітко бачить величезні проблеми , які можуть мати його активи насамперед у енергетичному та металургійному секторах у разі від'єднання цих двох регіонів від України .

Іван Верстюк