Історія питання

Вперше ідея будівництва в Чорнобильській зоні сховища для відпрацьованого ядерного палива (СВЯП ) виникла за президентства Віктора Ющенка , тоді ж було затверджено техніко -економічне обгрунтування інвестицій у будівництво.

У 2012 році при Вікторі Януковича Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє будівництво сховища у Чорнобильській зоні відчуження. Янукович закон схвалив. А вже після втечі 4 президента , новий Кабмін ухвалив рішення про виділення земельної ділянки для будівництва СВЯП , відкривши дорогу для початку реалізації проекту.

Сталося це якраз після візиту в Україну віце -президента США Джозефа Байдена.

Енергетична незалежність

На даний момент Україна закуповує ядерне паливо у Росії , в сусідню країну і відправляється відпрацьоване паливо для зберігання. " Уряд зараз декларує необхідність диверсифікації постачальників . Хоче позбутися від одного постачальника і такий великий залежність від Росії в цьому питанні" , - пояснює мотивацію дій Кабінету Міністрів співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Таким чином , Україна планує хоча б частину палива закуповувати у американської компанії " Westinghouse " . Відповідно і відпрацьоване американське паливо не можна буде відправити до Росії на зберігання , з чого і випливає необхідність побудови сховища.

Зараз , за словами глави "Енергоатома " Юрія Недашковського Україна щорічно витрачає близько 150-200 млн доларів на відправку палива в Россіію . Уряд сподівається на економію цих коштів у майбутньому.

Боротьба за ринки

Марунич вважає , що крім питання диверсифікації та зменшення залежності від Росії більше у України немає причин для переходу на американське ядерне паливо. " Україна - це велика ядерна держава , у нас 15 атомних реакторів , це дуже великий ринок. США бореться з Росією за ринки і природно вирішила скористатися великим впливом на нинішнє українське керівництво для того , щоб посунути Росію" , - зазначив експерт.

За словами Марунича завдяки лобізму на вищому державному рівні " Westinghouse " спробує трохи посунути російська "ТВЕЛ " з українського ринку , але повністю його витіснити не вдасться.

Проблема ядерної безпеки

Ускладнюється ситуація тим , що " Westinghouse " вже тестувала своє паливо , зокрема на Південноукраїнській атомній станції , і з його використанням виникли проблеми. Українські АЕС сконструйовані для російського палива , в теж час американське лише копіює його і не відповідає всім технічним вимогам , що створює загрозу ядерної безпеки.

Державний комітет ядерного регулювання України після появи перших проблем з американським паливом заборонив його використання . З чуток глава комітету Олена Миколайчук була звільнена новим урядом 1 квітня зі своєї посади , як раз через свою позицію щодо заборони використання палива " Westinghouse " .

Нова екологічна катастрофа

Еколог Володимир Борейко впевнений , що будувати сховище біля Києва в Чорнобильській зоні небезпечно і помилково . Борейко стверджує , що наслідки такого будівництва можуть бути самими катастрофічними. За його словами , такі сховища будують зазвичай в пустельних місцевостях , далеко від населення і в Україні місць для " ядерного могильника " немає.

Можна заробити

У теж час Дмитро Марунич відзначає , що у разі будівництва сховища , розмістити в ньому ядерні відходи захочуть багато країн , на чому Україна зможе заробити. "Звичайно , немає великої кількості країн , які з радістю будуть приймати ядерні відходи , але враховуючи, що ми бідна країна , це теж бізнес . Чорнобильська зона найближчим часом все одно ніяк не зможе економічно використовуватися " , - зазначив експерт. При цьому він підкреслив , що для початку повинні бути виконані всі технічні вимоги та норми безпеки при будівництві та експлуатації сховища.

"Енергоатом" прогнозує завершення будівництва пускового комплексу сховища в 2017 році. Після завершення будівництва пускового комплексу України зможе зберігати там близько 20 % від відпрацьованого ядерного палива , яке зараз вирушає до Росії .

Основним виконавцем робіт з будівництва сховища обрана американська компанія " Holtec " , а гаданий обсяг фінансування робіт складе 3,7 млрд грн.