Вищі посадові особи міліції замовчують проблему міліцейського свавілля і заперечують очевидну для суспільства поширеність насильства і жорстокості в правоохоронних органах.

Про це йдеться у збірнику "Права людини в діяльності української міліції - 2012", виданої "Асоціацією УМДПЛ".

"В існуванні міліцейського свавілля в Україні винне не лише МВС - правоохоронці порушують закон тільки тоді, коли їм дозволяють це робити. Саме пасивність прокуратури і байдужість судової системи встановила ту межу міліцейської жорстокості, яку українське суспільство має в даний час", - вважають автори.

За даними останнього соціального дослідження, яке проводилося Харківським інститутом соціальних досліджень в 2011 році, масштаби застосування незаконного насильства в міліції надзвичайно великі.

Оціночне кількість потерпілих становить 980 тисяч людей.

60% громадян вважають, що від застосування "міліцейського насильства" не застрахований ніхто і загроза стати жертвою такого насильства існує для кожного, незважаючи на його соціальний статус, приналежність до маргінальних груп, існування проблем кримінального характеру в минулому і т.д..

У свою чергу проведені конфіденційні бесіди з міліціонерами свідчать: незаконне насильство стало частиною міліцейської субкультури і правоохоронці розцінюють таке насильство, як невід'ємну складову своєї професійної діяльності.

За даними дослідження ХІБІ 65% опитаних міліціонерів допускали можливість застосування тортур як ефективного засобу розкриття злочину, а 40% визнавали тортури допустимим видом покарання за скоєний злочин.

За інформацією авторів брошури, через Інтернет-видання в 2012 році була оприлюднена інформація про більш ніж 60 факти застосування правоохоронцями насильства до громадян.

"В даний час немає підстав говорити навіть про незначні успіхи Міністерства внутрішніх справ у вирішенні проблеми незаконного насильства, тортур і жорстокого поводження з громадянами в українській міліції", - йдеться у збірнику.

Експерти переконані, що при повній відсутності у керівників нижчої ланки особистої мотивації до виявлення фактів застосування насильства до громадян в підпорядкованому підрозділі, керівництво МВС, певною мірою, також стимулює їх до приховування таких фактів.