Зараз це лише красива картинка з усіма деталями святинь, але в перспективі вона може стати дуже цінною інформацією для архітекторів. З їх допомогою памьяткоохоронці зможуть отримати детальні креслення церкви, а також створити проекти її реставрації і навіть відновлення у випадку втрати.

- Ідея зробити лазерне сканування виникла після того, як минулого року на Львівщині згоріло одразу кілька дерев'яних храмів. Один з них - церква в селі Залижня. Ми говорили про можливість відновлення святині, але зрозуміли, що, крім фотографій жителів села і мінімальної фотофіксації фахівців, нічого немає. Думаю, наступне покоління буде мудрішим, ніж ми, і, якщо у них виникне бажання відновити втрачену церкву, вони це зможуть зробити. Лазерне сканування дає дуже точну інформацію про сам храм, інтер'єри, пошкодження і т.д., - розповів Орест Шейка, голова постійної депутатської комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради.

цьому році область виділила 100 тисяч гривень на сканування 28 церков. Тобто вартість одного - в середньому 3,5 тисячі. За словами фахівців Інституту геодезії НУ "Львівська політехніка", які виконують сканування, лазерні вимірювання однієї церкви займають від 4 до 12 годин - в залежності від величини і складності.

- Ми використовуємо спеціальний прилад - лазерний сканер, - пояснює Юрій Голубінка, викладач інституту геодезії НУ "Львівська політехніка". - Він обертається навколо своєї осі і постійно випромінює імпульси. Завдяки цьому ми отримуємо так звану точкову модель об'єкта, з якої потім робимо 3D модель. Лазерні сканери - достатньо дорогі, в Україні їх не більше 10. В Європі їх використовують дуже активно, зокрема для збереження пам'яток архітектури, інвентаризації різних об'єктів і т.д..

Зараз в комп'ютерні моделі переводять перш церкви, які планують внести до списку ЮНЕСКО, а також ті, що в особливо поганому стані.

- Робити традиційну проектно-кошторисну документацію дуже дорого - пакет документів на один об'єкт коштує кілька десятків тисяч гривень. Однак після виготовлення документації гроші на саму реставрацію не завжди, а через кілька років ця документація вже застаріла і треба робити нову. Зате сканування дозволяє отримати документацію, яку в будь-який момент можна оживити і використовувати для проектування, коли буде така необхідність, - говорить Андрій Левик, заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА.

Щоб 3D картинка стала повноцінною документацією, яку зможуть використовувати архітектори та реставратори, з нею ще треба попрацювати. За словами Юрія Голубинка, для цього потрібна спеціальна програма і приблизно два-три місяці на обробку однієї церкви. Однак у результаті можна отримати докладні точні плани і креслення інтер'єрів та конструкції церкви. Разом з тим в перспективі 3D моделі церков також можуть стати прекрасним просуванням святинь. В управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА стверджують, що не проти зробити в інтернеті 3D тури храмами, щоб потенційні туристи змогли подивитися, а згодом і поїхати в ці церкви.

наступному році лазерне сканування планують виділити ще 200 тисяч гривень, за які створять комп'ютерні моделі більше 50 дерев'яних храмів. "Перевести в цифру" також обіцяють ряд пам'яток архітектури, розташованих в центральній частині міста.

На фото: церква в селі Матків Турківського району - одна з чотирьох святинь Львівській області, претендує на внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у форматі 3D.