31 травня о 21.40 мені зателефонувала знайома з Донецька і каже - у нас в передмістях з'явилися танки. І раптом: "А що це за гуркіт, у вас що, війна?" "Ні, кажу, це салют". Вона заплакала і відключилася. Подзвонила о 22.10. Здивовано: "Це що, салют ще не закінчився?" Знову заплакала і відключилася. Подзвонила в 22.55. За вікном гуркочуть баси, музика б'є по вухах, народ верещить під лихі, разухабистые пісні. Це грандіозним салютом і багатогодинним гала - концертом завершився тижневий театральний фестиваль на площі Героїв Сталінграда. А в цей час, декількох годинах їзди на машині, в Донецьку, Луганську і околицях йде війна, сотнями гинуть солдати, жінки і діти...Вона знову заплакала і більше не дзвонила...